Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (4) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Sydorov N$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 4 Представлено документи з 1 до 4 |
|||
| 1. | 
Sydorov N. Ontologies in Software Engineering [Електронний ресурс] / N. Sydorov, I. Mendzebrovsky, N. Sydorova // Наукові записки НаУКМА. Комп'ютерні науки. - 2017. - Т. 198. - С. 68-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NaUKMAkn_2017_198_15 | ||
| 2. | 
Sydorov N. A. Software engineering ontologies categorization [Електронний ресурс] / N. A. Sydorov, N. N. Sydorova, I. B. Mendzebrovsky // Проблеми програмування. - 2018. - № 1. - С. 55-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Progr_2018_1_7 Software engineering is an own scientific and practice aria with an own structure, terminology, products, processes and resources. The software product is a knowledge-based product and it is the result of the knowledge-based actions. In this research, categorization of ontologies in software engineering are presented. The known criterion (process, domain, structure) are used for the categorization of ontologies but two criterion (process and domain) was modified. The process criterions is looked in the connection whit time period and the predevelopment time added to time period. The domain criterions is making whit help of the representation of software engineering world in the form of domains. The ontologies are involved in representing knowledge of three types of the software engineering domains. In the first, the application domain, the focus is on understanding the customer needs and what the software product must do. In the second, the implementation domain, the focus is on understanding how the software product must behave and respond to the customer needs. In the third, the problem domain, the focus is on understanding the software engineering problems, which can be during software life cycle processes of the software product. Our research goal is to develop categorization of the software engineering ontologies on the base of adding known criterion. Ontological representation of software engineering knowledge; categorization; domain analysis; object-oriented programming; ontologydriven utilizing of programming styles. Categorization of the software engineering ontologies. The results of case study, using ontologies by categorization are presented. Had developed categorization of ontologies, it is possible exactly to define types of software engineering ontologies and its places into software processes. This is demonstrating on the examples of the case studies. | ||
| 3. | 
Sydorov N. Development of an approach to using a style in software engineering [Електронний ресурс] / N. Sydorov, N. Sydorova, E. Sydorov, O. Cholyshkina, I. Batsurovska // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. - 2019. - № 4(2). - С. 41-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vejpte_2019_4(2)__4 Розроблено підхід керованого онтологією застосування стилів в інженерії програмного забезпечення. Сутність підходу полягає у використанні онтології не тільки для представлення стилів, але також для контролю застосування стилів під час створення і супроводження програмного забезпечення. У цьому випадку, для представлення стилю створюється відповідна онтологія та засоби підтримки розробника, а для контролю застосування стилю в робочих продуктах фаз життєвого циклу програмного забезпечення створюються засоби (ризонери) на основі онтологічної бази знань. За представленням у дескриптивній логіці база знань містить дві складові - термінологічну (TBox) і фактичну (ABox). Перша складова створюється заздалегідь, шляхом виконання доменного аналізу. Друга складова створюється під час аналізу представлення відповідного робочого продукту. З метою типізації, в контексті підходу, що розроблено, створено шаблони стилю онтології ядра інженерії програмного забезпечення, шляхом аналізу поняття стилю в різних доменах. Сформульовано основні характеристики стилю як доменне незалежного поняття, які представлено в шаблонах. У цьому випадку, для обрання кількості шаблонів, що необхідні для представлення стилю, застосовано паттерн Work Product Pattern Application з Unified Foundational Ontology. Паттерн описує дії, що можуть існувати відносно стилю робочого продукту (Work product). Розглянуто приклад реалізації підходу, шляхом дослідження запропонованого методу, керованого онтологією застосування стилю програмування в інженерії програмного забезпечення та архітектури засобу, що його реалізує. З застосуванням Protege показано побудову онтології стиля програмування та асистування програмісту. Розроблено і реалізовано архітектуру засобу контролю застосування стилю в робочому продукті фази конструювання - тексті програми. Основу архітектури складає база знань про відповідний стиль. Термінологічна складова бази знань містить інформацію відносно мов і стилю програмування і створюється заздалегідь розробником онтології. Фактична складова створюється ризонером для кожного представлення робочого продукту - тексту програми. Засоби, що створено в контексті запропонованого підходу, автоматизують процеси, які мають місце під час застосування стилів в робочих продуктах фаз життєвого циклу програмного забезпечення.Розроблено підхід керованого онтологією застосування стилів в інженерії програмного забезпечення. Сутність підходу полягає у використанні онтології не тільки для представлення стилів, але також для контролю застосування стилів під час створення і супроводження програмного забезпечення. У цьому випадку, для представлення стилю створюється відповідна онтологія та засоби підтримки розробника, а для контролю застосування стилю в робочих продуктах фаз життєвого циклу програмного забезпечення створюються засоби (ризонери) на основі онтологічної бази знань. За представленням у дескриптивній логіці база знань містить дві складові - термінологічну (TBox) і фактичну (ABox). Перша складова створюється заздалегідь, шляхом виконання доменного аналізу. Друга складова створюється під час аналізу представлення відповідного робочого продукту. З метою типізації, в контексті підходу, що розроблено, створено шаблони стилю онтології ядра інженерії програмного забезпечення, шляхом аналізу поняття стилю в різних доменах. Сформульовано основні характеристики стилю як доменне незалежного поняття, які представлено в шаблонах. У цьому випадку, для обрання кількості шаблонів, що необхідні для представлення стилю, застосовано паттерн Work Product Pattern Application з Unified Foundational Ontology. Паттерн описує дії, що можуть існувати відносно стилю робочого продукту (Work product). Розглянуто приклад реалізації підходу, шляхом дослідження запропонованого методу, керованого онтологією застосування стилю програмування в інженерії програмного забезпечення та архітектури засобу, що його реалізує. З застосуванням Protege показано побудову онтології стиля програмування та асистування програмісту. Розроблено і реалізовано архітектуру засобу контролю застосування стилю в робочому продукті фази конструювання - тексті програми. Основу архітектури складає база знань про відповідний стиль. Термінологічна складова бази знань містить інформацію відносно мов і стилю програмування і створюється заздалегідь розробником онтології. Фактична складова створюється ризонером для кожного представлення робочого продукту - тексту програми. Засоби, що створено в контексті запропонованого підходу, автоматизують процеси, які мають місце під час застосування стилів в робочих продуктах фаз життєвого циклу програмного забезпечення. | ||
| 4. |
Sydorov N. A. Toward software artifacts ecosystem [Електронний ресурс] / N. A. Sydorov // Проблеми програмування. - 2020. - № 4. - С. 110-120. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Progr_2020_4_13 У процесі розробки та супроводження програмного продукту створюється і використовується багато речей, які називаються артефактами програмного забезпечення. Артефакти програмного забезпечення створюються, змінюються, повторно використовуються та змінюють взаємозв'язки у процесах розробки та супроводження програмного продукту. Складність та різноманітність взаємозв'язків артефактів програмного забезпечення вимагають адекватних засобів опису та керування. Вони можуть бути екосистемою артефактів програмного забезпечення. Вперше запропоновано концепцію екосистеми артефактів програмного забезпечення. Концепція описує загальну модель екосистеми артефактів програмного забезпечення, яка є типом екосистеми Cornerstone і складається з трьох суб'єктів - платформи, програмного забезпечення та артефакту. На основі загальної моделі описана SD модель екосистеми артефактів програмного забезпечення. Вказуються ролі суб'єктів у екосистемі, описуються взаємозв'язки між акторами. Діяльність розробника буде ефективнішою, програмне забезпечення зрозумілим, а розробка та обслуговування дешевше, коли використовуються стилі (стандарти). Як тематичне дослідження, на основі загальної моделі екосистеми артефактів програмного забезпечення була розроблена декларативна модель екосистеми стилю програмування. Запропоновано трирівнева модель артефакту стилю програмування. Розроблено та описано інструменти та процеси для створення та використання артефакту стилю програмування. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |